«Важливе
завдання школи – виховати
людину допитливою,творчою, думаючою»
В.О. Сухомлинський
1. Працюючи у творчому колективі, ми з
колегами створили власний девіз: «До школи з радістю, зі школи з користю». Ці
слова залишатимуться актуальними для творчо працюючих вчителів дуже довго, якщо
вони створять відповідні умови у школі для всебічного розвитку дітей та свого
професійного зростання.
Математика один з найскладніших предметів у
школі. Вивчаючи математику учні формують не лише предметні компетенції: знання,
вміння, навички а й пізнавальний інтерес, логічне мислення, творчу уяву..
Навчальний матеріал – це
образи і символи.
Тому завдання вчителя допомогти учню
створити реальні об’єкти в
ході моделюючої діяльності, навчити використовувати
здобуті знання у повсякденному житті.
2. Сучасні психологи стверджують, що творчості,
як і будь-якій іншій діяльності можна навчитися. Так, дійсно, але як навчити
творчості? В.О. Писав: «Ми повинні вчити
і виховувати так, щоб дитина почувала себе шукачем і відкривачем знань". Саме тому, навіть на уроках математики, намагаюсь,
творчу фантазію дітей нічим не
обмежувати, але вчити спиратися на науковий понятійний апарат і логічні прийоми
сприймання мислення.
3.
Саме тому,
метою викладання є:
•
розвиток
творчої уяви і мислення, здатність фантазувати;
•
навчання
дітей знаходити позитивні рішення, використовуючи альтернативні шляхи пошуку
інформації;
•
здатність
аналізувати різноманітні проблеми, що є навичками високого рівня.
Для досягнення
даної мети вчителю необхідно виконувати ряд важливих завдань, бо «математичне
мислення необхідне для успішного
вивчення усіх предметів. Математичні здібності, це яскравий прояв якості розуму.
Задача школи піклуватися про розвиток математичних здібностей всіх школярів» -
писав Василь Олександрович.
4. Використовуючи сучасні методи і принципи навчання, можна
якнайяскравіше втілити ідеї нашого земляка. Головне знати своїх вихованців, не
залишатися байдужими до їх творчого зростання. Коли знайомимось
з учнями 5 класу, і пройшовши разом період адаптації можемо повноцінно
співпрацювати: передавати і отримувати знання і навички, творчо зростати і
розвивати логічне мислення, виявляти творчий потенціал і навчати дітей
аналізувати і узагальнювати здобуті знання. Для отримання таких результатів
необхідно, щоб майже кожен урок містив творчі вправи або логічні задачі, які спонукають учнів до
розвитку навичок високого рівня. Так і Сухомлинський
спостерігав за ходом мислення дітей, і спостереження підтвердили, "що
насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд предметів, явищ, подій,
осмислювати зв'язки між ними».
5. Усвідомлення і систематизація власної
діяльності, передбачення позитивних результатів допомагає учителю розвинути
пізнавальну діяльність і творчу активність вихованців, а саме:
- Уміння встановлювати
причинно-наслідкові зв´язки, робити
висновки, інтегрувати й синтезувати інформацію;
-
аналізувати ситуації, передбачати наслідки;
Саме за такої
співпраці учні зможуть висловлювати оригінальні ідеї, розвинути власну інтуїцію, яка
приходить з практикою і допомагає випускникам на ЗНО.
6. А що у математиці є практикою? Звичайно
розв’язання задач. Задачі є невід'ємною складовою курсу математики у школі. Якщо задачі подаються у оригінальній,
нестандартній формі, то пробуджується пізнавальний інтерес в учнів до
знаходження правильної відповіді.
Задачі – казки; Логічні
задачі;
Задачі на продуктивність
праці;
Задачі екологічного змісту; Творчі
задачі.
Особливу увагу, приділяю творчим задачам, адже, як писав В.О.
Сухомлинський, «це вправи, що пробуджують внутрішню енергію мозку, стимулюють
гру розумових сил». Учні самостійно
створюють задачі і завдання, і з великим задоволенням їх розв’язують.
Наприклад, використовуючи
елементи ТРВЗ (теорія розв’язання винахідницьких задач) за допомогою методу фокальних об'єктів учні вчаться створювати
власні задачі та казки.
Вчителю необхідно лише
контролювати процес і сфокусувати увагу учнів на основні властивості поняття чи
фігури.
Наприклад: слово у фокусі — трикутник
Слова-помічники:
Квадрат (правильна фігура, має
діагоналі, діагональ ділить квадрат на два тиркутники)
Кут ( його мають більшість
геометричних фігур, різні види кутів)
Завдання: скласти казку (розповідь) про фокальний об'єкт, використовуючи
знайдені визначення.
«Жили в країні Геометрія
геометричні фігури. Трикутник і квадрат були сусідами. Трикутнику було не дуже
комфортно, о він має лише три кути. Якось вночі він вирішив нашкодити квадрату
і забруднив йому його прямі, рівненькі кути. На рвнок трикутник здивувався, як
радів квадрат, адже він обрізав свої зіпсовані кути і став восьмикутником.
Трикутник йшов вулицею і не міг стримати сльози. Назустріч йому йшов мудрець,
дізнавшись про горе трикутника, заспокоїв його. Він пояснив, що трикутник більш
значуща фігура в геометрії. Адже існують різні види трикутників, що кожний
многокутник можна поділити на певну кількість трикутників. І без трикутника не
обходиться людство ще з давніх часів.»
Головним в таких
завданнях, є не втратити математичний зміст, і розкрити основні властивості та
елементи фігур.
Підбір задач дуже ретельна
справа, адже від неї залежить зацікавленість учнів до їх розв’язання і до
предмету вцілому. В.О. писав: "У навколишньому світі - тисячі задач. Їх
придумав народ, вони живуть у народній творчості як розповіді-загадки.
7.
«Творчість
– це могутній засіб розумового розвитку людини, перед якою розкривається світ.» А яким цей світ побачуть наші вихованці
залежить від нас. Ми повинні розкрити прекрасні сторони і цим спонукати
підростаюче покоління творити прекрасне.
8.
Саме такий підхід до викладання допоможе педагогам
розвинути творчий потенціал учнів. І знову слова Василя Олександровича підтверджують
дану думку: «Найважливішою задачею математичної освіти є озброєння учнів
загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти
зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоїти навички
алгоритмічного мислення». У трьох рядках видатний педагог-методист, узагальнив
всі види мислення, які ми сьогодні намагаємось розвинути в учнів і називаємо
інноваційним підходом.
- Критичне мислення;
- Конвергентне мислення;
- Дивергентне мислення;
- Діалектичне мислення;
- Системне мислення;
- Функціональне мислення.
9. Ще один аспект про який не можна забути
читаючи твори Сухомлинського. Це світ природи. Дійсно, пробудити інтерес учнів
до вивчення математики допоможуть завдання прикладного характеру, особливо ті,
які школярі зможуть виконати не у класній кімнаті, а на свіжому повітрі. Адже за словами В.О.
Сухомлинського, «Середовищем, фоном для переживання і сприйняття світоглядних
істин є краса природи». Звичайно з такою кількістю годин як ми маємо зараз на
вивчення математики про такі уроки можна лише мріяти. В нашій школі, завдяки
адміністрації, у 7 класі ми маємо 2 години геометрії, що дає можливість вчителю розкрити перед учнями
великий світ геометрії і головне показати учням прикладне значення предмету. На
одному з таких уроків, ми з учнями розробили план схему квітника. Спочатку учні
самостійно створювали свої плани, головним у завданні було, виконувати
правильні побудови. Працюючи індивідуально, у парах та групах учні розробили cхему, яку зобразили за допомогою програмного
забезпечення SMART, а потім розбили на шкільній ділянці. На
цьому уроці учні навчилися будувати на ділянці коло, трикутник не маючи
циркуля, лінійки, а за допомогою звичайної стрічки і палиць.. Як бачимо на
таких уроках присутні і сучасні методи і класичні, але головним є те, що кожен учень
відчуває себе невід’ємною частиною колективу і виконує посильну для себе
роботу.
10. Новий зміст і
завдання сучасної системи освіти вимагають особливої уваги до особистості
вчителя – ключової постаті у формуванні громадянина України. Саме від нього залежить
інтелектуальний і духовний потенціал нації. Учитель повинен вільно
орієнтуватися в науково-інформаційному просторі, постійно збагачувати свої
предметні, методичні, психологічні знання, розширювати свій кругозір.
Щоразу перечитуючи
праці Василя Олександровича, усвідомлюєш відповідальність за виховання
майбутнього покоління.
11.
І з нову таки глибоке переконання в тому,
що «інтелектуальне зростання, постійне збагачення, оновлення, поповнення,
поглиблення, удосконалення знань – це питання життя вчителів… Продовжуючи себе
у своїх вихованцях, ми творимо не тільки людину. Ми творимо самий час. Дух
часу, взаємовідносини між людьми - все це залежить від того, які ми з
вами, від того, яка школа - писав
Василь Сухомлинський. Вдумаймося в ці слова!
Дякую за увагу і
за можливість відчути себе громадянином нашої держави.
Коментарі
Дописати коментар